Де має бути встановлений циркуляційний насос?

Циркуляційний насос — ключовий елемент будь-якої системи опалення. Від місця його встановлення залежать стабільність температури, ефективність роботи котла, рівень шуму та загальний ресурс обладнання. Неправильно обране місце монтажу може призвести до кавітації, зниження тиску або навіть до виходу насоса з ладу.

Чому насос часто встановлюють на зворотному трубопроводі

Традиційно циркуляційний насос розміщують на зворотному (обратному) трубопроводі — тобто на лінії, де вода після радіаторів чи теплої підлоги повертається до котла. Це рішення має низку технічних переваг:

насос працює з охолодженим теплоносієм, що продовжує термін його служби;
зменшується ризик перегріву електродвигуна;
знижується ймовірність кавітації, оскільки температура рідини нижча;
гарантується стабільний гідравлічний режим навіть при пікових навантаженнях.

Коли насос розташований безпосередньо за котлом, він постійно контактує з гарячим теплоносієм. У класичних системах, де температура подачі сягає 70–90 °C, це може викликати перегрів, порушення герметичності ущільнень або передчасний вихід з ладу.

Винятки: коли можна ставити насос після котла

У сучасних низькотемпературних системах опалення (наприклад, тепла підлога, тепловий насос, конденсаційний котел) температура подачі рідко перевищує 45–55 °C. У таких випадках установка насоса на подачі є цілком прийнятною, якщо:

виробник котла або насоса це дозволяє у технічній документації;
дотримані умови гідравлічного балансу та не порушено циркуляцію в контурі;
у схемі передбачено захист від повітря (автоматичний відвідник) та шламу (фільтр або сепаратор).

Головне — контролювати, щоб температура теплоносія не перевищувала допустиме значення для конкретної моделі насоса. Для більшості побутових насосів межа становить 100 °C, проте робота на такій температурі не рекомендується.

Роль розширювального бака і «точки незмінного тиску»

Правильна робота циркуляційного насоса залежить не лише від місця його встановлення, а й від правильного розташування розширювального бака. Його приєднують у точці, що називається «точкою незмінного тиску» (англ. Point of No Pressure Change), — зазвичай це місце на всмоктуванні насоса. Такий підхід гарантує:

стабільний тиск у всмоктувальному патрубку насоса;
захист від кавітації;
сталу роботу автоматичних повітровідвідників і групи безпеки.

Типові вузли обв’язки насоса

Професійна установка циркуляційного насоса передбачає використання додаткових елементів, які забезпечують безпечну та ефективну роботу системи:

запірні крани — перед і після насоса для зручного сервісу;
зворотний клапан — запобігає перетоку теплоносія у зворотному напрямку;
фільтр грубого очищення або шламовловлювач — захищає крильчатку від механічних домішок;
автоматичний відвідник повітря — усуває повітряні пробки;
дренажний кран — спрощує злив теплоносія під час обслуговування.

Як уникнути типових помилок монтажу

вісь ротора насоса має бути горизонтальною — це мінімізує зношування підшипників;
стрілка на корпусі насоса повинна збігатися з напрямком руху теплоносія;
не встановлюйте насос у найвищих точках системи, де може накопичуватись повітря;
уникайте різких поворотів трубопроводу одразу перед насосом;
забезпечте доступ для обслуговування — не ховайте насос у важкодоступні місця.

Підсумок

У більшості систем опалення циркуляційний насос доцільно встановлювати на зворотному трубопроводі — це зменшує ризик перегріву, подовжує строк служби й забезпечує стабільну роботу. Водночас у сучасних низькотемпературних системах можливе встановлення насоса безпосередньо після котла, якщо дотримано вимог виробника та гідравлічного балансу.

Перед монтажем обов’язково перевірте інструкцію виробника, розрахуйте температуру, тиск і витрату, а за потреби зверніться до спеціалістів — інженери Термопром допоможуть підібрати оптимальне рішення саме для вашої системи.